?

Log in

Previous Entry | Next Entry

Will we be victorious?

Ну ось, знову не дописала те, що почала...Подорож до Праги була чудовою. Шкода, що все чудове швидко закінчується.
Сьогодні, ну що сьогодні...Настрій препоганий. І наче б то нічого такого не сталося. Просто навесні зі мною коїться депресія. Цілком виправдана, що цікаво. Не хочу емоційних подробиць. Просто "важкі, брате, часи настали".
Ну ось, то мабуть й усе, що я могла б і хотіла б написати. Ну то й що, що це ніхто не читає?.. Мені стає легше, тож, хоч якась користь від цього журналу таки є.
Єдине, що ще хочу написати - я не вірю у мирний атом, не вірю у природний гуманізм людини, не вірю, що колись НЕнасилля буде сильнішим за насилля. Людина - це, мабуть, і дійсно, хвороба...планети. Я знаю, що життя нікчемне у всесвітньому масштабі, що взагалі-то мало, що має сенс, але, дідько, мені так подобається споглядати захід сонця...щодня...
Тож, подивимось. Все, як кажуть, змінюється...
Everything changes...
すべて変更...